25 квітня 2019 року

Merva (Віра, Ейфорія)

Серпень.18.2018
Рік заснування: 2004 (1996)
Жанр: Alternative Rock;
Merva (Віра, Ейфорія)

14 січня 1996 року – дата створення гурту «Віра», котра по «незвіданих» життевих обставинах перевтілилась пізніше в «Ейфорія», а далі – в «Merva». У простому селі під назвою Дідовичи якийсь хлопчик на ім’я Петя вирішив зібрати власний гурт і насамперед запросив в «співучасники» приятеля Івана, що став в гурті басистом. Барабанщика Валеру відшукали в школі, де вчилися хлопці. Петя складав пісні, співав і грав на гітарі.

Через рік, маючи невелике коло шанувальників, музиканти фіксують наявний репертуар у вигляді першого альбому «Школярка»(1997 р.) за допомогою нехитрих домашніх пристосувань: пульта і магнітофона. Потім надають «Школярку» своїм фанам на «вільне» розповсюдження.

Відразу після запису до гурту приєднується четвертий учасник – Данилич. «Віра» дає серію концертів по найближчим районам і в Новоград-Волинськом отримує звання кращого гурту міста. У 1998 році з’являється пропозиція від студії «Камертон» при рівненському університеті культури на запис другого альбому. Але майже перед початком накопичення матеріалу барабанщикові Валері, в зв’язку з особистими обставинами, довелось покинути колектив, що привело музикантів до пошуків змінного ударника. На щастя, далеко ходити не довелося: місце барабанщика зайняв 9-річний брат Петі – Дімон, котрий проявив вражаючі здібності і викликав подив критиків. Вихід другого альбому припав на раптове рішення гурту змінити свою назву, тому альбом «Реальна казка» (1998 р.) видавався вже «Ейфорією».

У 1999-му, ретельно обробивши старий матеріал, «ейфорійці» перезаписують «Школярку». Гурт залишає клавішник Данилич, а Петя з Іваном вступають в Рівненський інститут культури, продовжуючи співпрацю зі студією «Камертон». «Ейфорія» облаштовується в Рівному. У 2000-му пишуть третій альбом під назвою «Ти живи». Відразу після цього басист Іван вимушено переїздить до Артемовська, покидаючи гурт. Нового бас-гітариста Саню беруть, як мовиться, з нуля. Через рік він привів у гурт друга Вєталя, який мріяв грати в «Ейфорії» на гітарі. У цьому складі виникає «важкий» альбом «IV» («Четвертий»), зроблений в 2001-му на рівненській студії «Брем Стокер».

У наступному альбомі «Хочу» виявилося давнє прагнення Петра до «українського» духу: у піснях «Заповіт» і «Пливе човен» відчувається вся глибина народної лірики, що зазвучала важкими гітарами з особливою аутентичністю і драматизмом. В той же час стилістична спрямованість гурту помітно змінюється, тим самим викликавши немало суперечок між учасниками.

30 жовтня 2004 року «Ейфорія» перейменувалася в «Мerva». Як тільки гурт завершив невеликий тур, думки музикантів розділилися настільки, що «Мerva» вирішує розлучитися з гітаристом і басистом. Барабанщик Діма відразу ж приводить на місце гітариста приятеля з муз.училища Данила, незабаром знаходиться і басист Стас. Ухваливши рішення додати в музику більше колоритності за допомогою сопілки, хлопціі запрошують до гурту «дударика» Макса. «Мerva» готує нову програму і на власній студії пише демо-альбом «Смерті нема». З цим «запасом» вони перебираються влітку 2005-го до Києва. Вже через місяць виникає необхідність в заміні басиста. Врешті-решт все вирішилося одним дзвінком до Артемовська Івану, який після п’ятирічної «відпустки» з радістю повернувся в колектив.

Посилені репетиції, вимотуюча робота, але музиканти націлились на запис альбому «Куплю гранату», до трек-листа якого увійшли допрацьовані композиції з демо-версії «Смерті нема». Матеріал накопичили за декілька днів на студії «Росток», встигнувши написати дві нові пісні, що увійшли до програми альбому, але зводили довго, і в результаті якість альбому все одно не влаштувала очікувань гурту. У той же період «Мerva» записала відео на дві пісні: «Тільки для тебе» і «Час лине», узяла гран-прі «Перлин сезону» і восени 2006-го – третє місце на фестивалі-битві «Global Battle of the Bands».

На декілька місяців гурт знову базується в Рівно. В творчому пориві переглядаючи «Куплю гранату», ухвалюють одноголосним рішенням переписати альбом повністю. Оскільки основний басист Іван не мав можливості поїхати в Рівне, гурт запрошує тимчасового басиста Жєню, щоб не переривати гастрольну діяльність.

Незабаром «Мerva» відправляється до Києва, прийнявши пропозицію від студії «NanoSound» на запис альбому, який з нагоди важкого і тривалого перевтілення вже не міг називатися «Куплю гранату», та і мало загального мав з версіями попередніх записів. Альбом чисто символічно визначив свою назву – «Бардо». До початку запису гурт покидає Данило і на його місце приходить гітарист з початкового складу Вєталь. Також до «Мerva» приєднується основний басист Іван.

Merva здобуває особливу популярність на Західній Україні та у столиці.

Подібних на рок-сцені ще не було. Хлопці дбають про свій стиль: чорний одяг і підфарбовані очі — перші ознаки «мервівців». Тексти пише сам вокаліст гурту, виключно української мовою, адже на його думку вона є містичною і загадковою, як і самі музиканти.

Остаточне повернення гурту в Рівне відбулося цього ж 2009 року. Причиною стало нехтування деякими учасниками гурту репетицій та обов’язків, що й спричинило конфлікти у складі. До Рівного повернулося двоє учасників — засновники гурту (Петро і Дмитро). Петро на той момент не бачив необхідності для Merva залишатися в Києві, адже столиця не сприяла творенню нового матеріалу. Після двохмісячного відпочинку лідери гурту почали шукати музикантів. Як зазначає Петро Зарудний, вимоги професійного виконання не ставилися, засновники гурту шукали однодумців. Першим з таких однодумців став Дмитро Ажнюк (Kira), що одразу знайшов спільну мову з музикантами, хоча й не мав великого музичного досвіду за плечима. Аналогом до сопілки Merva обрала семпли. Електронне звучання в гурт приніс Олексій Шамбір (Сайлент). У 2010 році до гурту приєднався ще один гітарист Павло Переходько (Батхед).

 

 

Альбоми

Шаман

Шаман

Буває Так

Буває Так

І-Цзин

І-Цзин

ЧаДо

ЧаДо

Т - 1

Т - 1

Bardo

Bardo