КораЛЛі

• – колись ці вар’яти намагалися відловити якісь ритми серед ночі в мінус 20 тягаючись на лижах по місту за зшибайголовним таксистом;

• – тоді на Різдвяні відколядували всі свята як годиться – з сопілками гітарами й трембітами (ну і мішком пляцків);

• – в якийсь час зірвалися на Миколая і прогналися центром міста без штанів обдаровуючи франківський люд ласощами від «убогого Святого Добродія»;

• – на Святу Валентину хлопці ватагою з тими ж сопілками, скрипками, гітарами і трембітами вже виспівували серенади то під вікнами, то на стовпах, то на дорогах – аби тільки почули і побачили ті, кому співалося;

• – на чиєсь весілля ватага драйвувала у супермаркеті а по тому – намагалася триматися купи з інструментами на ковзанці в льодовому палаці;

• – на якомусь фестивалі дібралися на високогір’я з неходовим клавішником на милицях (через необачність за кілька днів до того прийшлося загіпсувати ногу) – так і відривався на 1 нозі;

• – регулярно відловлюють ефект від мандрів стопом в колоритній вишиванці з сопілкою чи трембітою;

– посезонно колесять карпатські горби на велосипедах з тою ж сопілкою, гітарою, дримбою, скрипкою та трембітою…

І то все з вірою, що СТИЛЕМ, В ЯКОМУ ТВОРИШ, ТРЕБА ЖИТИ…