17 грудня 2018 року

Панк-рок – більше, ніж просто зовнішність

Листопад.22.2018
Панк-рок - більше, ніж просто зовнішність

Рок радіо передає привіт усім поціновувачам, шанувальникам, фанатам, фанаткам, любителям та цінителям важкої музики. Не важливо які ви – високі чи низькі, підприємці чи робітники, готи чи растамани, і неважливо звідки ви – з Ізмаїла або Бердичіва, Керчі або Ужгорода. Якщо Вам цікаво дізнатися щось нове про нашу улюблену музику то ви саме там де маєте бути і саме тоді коли маєте бути. Сьогодні наша розповідь про один із жанрів у рок-музиці, про жанр, який народжений з гніву молоді та протесту проти фальші у сучасному світі. Про жанр, який народився у 70-х роках у США та Об’єднаному Королівстві, але який став популярним і в Україні. Так, народ! Сьогодні у нас стаття про панк-рок, а отже – погнали!

Панк-рок або просто «панк». Перша асоціація, що виникає у голові від цих слів – це хлопці зі стрижками «ірокез» зеленого кольору на голові. А також джинсові куртки з величезною кількістю металевих значків та нашивок з черепами та назвами гуртів. Коли я був малим то таких панків я бачив лише у кіно і тоді мене ці хлопці просто шокували! Бо я просто не міг уявити от як би я сам міг вийти на вулицю з такою стрижкою. Я тільки пізніше зрозумів, що шокувати оточуючих це саме те, що цим хлопцям і треба, що вони хочуть продемонструвати свою відмінність від суспільства довівши це просто до максимуму і, навіть можна подумати, що до абсурду. Але це зовсім не так! Як я уже казав раніше – ця культура почалася у 70-х роках 20-го століття у США та на Британських островах.

Це була не тільки музика – це був рух неприйняття цінностей суспільства, нон-конформізму та протесту. А сама ж музика була від початку нарочисто примітивна та тяжіла до раннього рок-н-ролу. Це були часи Іггі Попа та його гурту «the stooges», «Sex Pistols» та «Ramones». А як було з панк-роком в Україні? У 70-х роках Україна була у СРСР, а там з субкультурами було, м’яко кажучи, не дуже. Тим не менш, бути панком, це не лише музика, а і філософія. Філософія забити залізний болт на все і в тому числі на думку оточуючих. Наприклад, на початку 70-х років як справжній панк поводився Геннадій Татарченко – гітарист гурту «Кобза». Він любив одягнути шинель офіцера Вермахту Другої світової війни і з живим гусаком на ланцюжку від унітаза прогулятися Хрещатиком у Києві. Ну, звісно міліція його за це «пакувала», а homo soveticus були просто шоковані.

Найперший панк-гурт, що з’явився у «совку» взагалі, це був «Propeller» з міста Таллінн, Естонія 1979. Перші ж панк-гурти України виникають у середині та другій половині 80-х років. Кілька років тому мені до рук потрапила книжка «Історія радянського року» Артемія Троіцького. Там були історії рок-музики усіх республік колишнього СРСР, ну, відповідно і України також. І для мене було чималим здивуванням, що він відніс у своїй книзі гурт «ВВ» саме до панк-року.

Ну, я вперше почув «Воплі Відоплясова» десь у середині 90-х і слухаю їх дотепер. Але вони у мене ніколи не асоціювалися з панком, а скоріше з фолком, або просто роком. Просто тоді я ще не знав ранньої історії цього гурту і само-собою був не в курсі, що у панку існує багато під жанрів та течій. Отже у середині 80-х Олег Скрипка, Юрій Здоренко та Олександр Піпа були у нас найпомітнішими панками. Ба, навіть більше! У 80-х роках у «ВВ» був період, коли вони мешкали та грали у Франції. Вони тоді мали спільні концерти з ветеранами Британського панку, гуртом «The Stranglers», а точніше грали у них на «розігріві». Вони робили це так успішно, що публіка не хотіла їх відпускати.

Через 20 років після описаних мною подій Юрій Здоренко та Сашко Піпа вирішили повернутися до коріння. До, скажімо так, класичного і оригінального звучання ранніх «ВВ». А корінням був саме панк-рок. Так у 2003 з’являється веселий гурт «Борщ», який випустивши кілька альбомів, припиняє існування у 2008. Хоча хлопці таки час від часу збираються та дають концерти фанатам «Борща». Я з друзями був на їх концертах у 2017 та 2018 і це було неймовірно! Гурт «Борщ» дає народження двом новим гуртам, що теж грають веселий панк, а саме «@traktor» Піпи та «Хаш» Здоренка. І знову я трохи повернуся у 80-ті. Тоді гурти, що грали панк-рок або були близькі до цього, часто замість словосполучення «панк-рок» використовували словосполучення «стьоб-рок». Хто і коли вигадав цю назву – невідомо, тим не менш вона прижилася та стала популярною. Серед музикантів вважалося також, що панк – це перш за все максимальне шокування публіки на концертах, перехожих на вулицях, максимальний епатаж, грим, чудернацькі костюми та часто незрозумілі дії. Чинити на сцені щось ніби ідіотське, як, наприклад, облити слухачів з пожежного шлангу, вважалося нормою. Подібне було притаманно для Українських гуртів другої половини 80-х, як, наприклад «Квартира 50», «Колезький Асесор» чи «Іван-даун».

Також під кінець 80-х з’являється на вітчизняній рок-сцені харизматично-панківський персонаж жіночої статі. Ось лише декілька варіантів того, як її називали: «Конотопська відьма»,  (до речі, це через вулицю Конотопську у Львові, а не місто на Сумщині), «Львівська Ніна Хаген», «Королева Укропанку».

Ну, звісно я кажу про «сестричку  Віку», або Віку Врадій. Поштовхом до рок-музики для неї став отриманий у подарунок від брата альбом американської ікони хіппі – Дженіс Джоплін. І це було ще коли вона навчалася у школі. І відтоді пішло-поїхало… Потім був Львівський Держуніверситет, потім співпраця з ансамблем «Лабіринт» у місті Горький. Пізніше була Москва і нарешті знову Львів. Тут остаточно формується її стиль: стиль людини, яка може робити з музикою що завгодно, стиль людини яка застрягла десь між селом та містом, стиль людини для якої немає заборонених тем. І під кінець 80-х у Львові вона знайомиться з легендами вітчизняного панку – «Братами Гадюкіними».

Я навіть не знаю, що про цей гурт можу додати, бо скажу чесно, мені важко уявити фаната Української рок-музики, який би не знав цю легендарну команду. Так народ, «Хлопці з Бандерштату» та «Львівські батяри» відносяться саме до першої хвилі нашого панк-року. Коли я був малим то не розумів, чому у назві гурту присутні значки анархії замість букви «а». Вперше «гади» з’являються на людях під час молодіжного фестивалю «Голосієво 88». А їх перший, кустарно записаний альбом, вийшов у 89-му. Його назва була «Всьо чотко!» і не треба мені зараз казати, що ви не знаєте цієї пісні! Я знаю, що усі, хто читає зараз цю статтю, якщо вас розбудити посеред ночі і спитати: «Чуваки?» то Ви, як і Я, відповісте «Чотко!».

Настають 90-ті роки і трапляється дивна річ: система, проти якої звикли воювати панки, зникає, але тим не менш панк-рок в Україні розквітає великою кількістю нових музикантів та гуртів. Стає більше і фанатів панку як музики. І цікаво те, що з’являються всі його піджанри та відкривається величезна кількість течій у панку для всіх, хоча раніше такі тонкощі були відомі лише нечисленним експертам. Ска-панк, поп-панк, скейт, гараж, арт, Ой! – це лише невеличка кількість цих течій. Серед пост-панку, народженому у 90-х роках, найбільш виділяється кримська команда під назвою «Ундервуд», що виникла 96-му та з часом стала досить відомою у багатьох країнах екс-СРСР. А у 1991 на всю країну зі сцени «Червоної рути», що тоді проводилася у Запоріжжі, пролунала пост-панківська формація з Києва «Жаба у дирижаблі». Добротою, позитивом та гумором ця команда зарядила 2 своїх альбоми, що вийшли пізніше, а саме: «Жаба у дирижаблі» 1993 та «Сонце в моїй голові» 1998. Нажаль на данний момент це уся їх дискографія. До відомих колективів, що грають життєрадісний та веселий ска-панк, це таки піджанр у якому панк щедро розбавлений духовими інструментами, у 90-ті з’являється «Брем Стокер» Рівне, «Кожаний Олень» Сімферопіль і «Перкалаба» Івано-Франківськ. Також не варто забувати про заснований у Києві у 1999 класичний панк-колектив «Абздольц». Є ще один гурт, який на зламі 90-х та 00-х відкрив особисто для мене сучасний Український панк. А саме Львівський колектив «Тостер»! Я пам’ятаю як ми горланили на різних гулянках з друзями їх пісні: «Скінхед Вася», «Не буду воювати», «Партизан», «Літр»… хоча, ми і досі з друзями їх горланимо!

 

Пам’ятаю, що у кінці 90-х та на початку 2000-х панк різко стає популярним жанром серед моїх друзів, ну власне і я сам його почав тоді більше слухати. А відповідь на питання «звідки ця раптова хвиля популярності?» проста: саме на початку нульових у нас по ящику з’являються перші музичні телеканали у форматі 24-години на добу тільки музика. Найбільше нас радував непопсовий канал «Enter» – там гримів такий новий для нас стріт-скейт-нео-панк  в обличчах таких іноземних виконавців, як «Sum-41», «Green Day», Avril Lavigne, «Offspring», «Blink-182», «Good Charlotte» та багато інших. Ці іноземні виконавці підігріли цікавість до панку серед молоді. Пам’ятаю, що почув новий Український панк (нео-панк) коли знайомий мені скинув лише 2 mp3 записи під назвами «Спаплюжений» та «Їжачок» від гурту «Фліт» з Івано-Франківська. Так я відкрив для себе нову главу. Ці хлопці з часу своєї появи у 2001-му порадували нас 4-ма альбомами та аж 17-ма прикольними відеокліпами. Не слід забувати і неопанківський колектив «Щастя», що виник у Києві на початку 2000-х. Вони жорсткі за музикою але веселі за текстами. Ну, власне, а що ще можна очікувати коли троє учасників гурту це професійні науковець, перекладач та психолог!? У 2004 виникає фанк-панк банда під назвою «Пан Пупец» троє учасників якого грали раніше у різних проектах але зібравшись змогли зробити свій власний музично-звуковий коктейль. Знову 2004 рік. У Чернівцях з’являється гурт «Серцевий напад» який уже порадував нас кількома альбомами. Хлопці грають щирий класичний та, іноді, поп-панк.  А з середини 2000-х виникають такі панк-гурти, як «Допінг» 2005 рік, місто Ужгород, «Stinx» 2005, місто Чернігів, 2008 – «ai laika», Київ. Останній гурт цікавий тим, що складається виключно з дівчат а у музиці тяжіє до класичного гаражного панку у стилі Іггі Попа. І у 2010 виникає фолк-панк колектив під назвою «308» у місті Ужгород, який уже встиг «засвітитися» на чималій кількості фестивалів не зважаючи на свою юність!

Ну а як з панком у нас зараз? Нажаль ця хвиля пішла на спад і це стосується як представників цієї субкультури, так власне і нових колективів. Нажаль наразі в Україні немає якогось рок-фестивалю окремо для панк-року. Але, звісно, є і позитив, куди ж без нього? Корифеї Українського панку як «Брати Гадюкіни» чи «ВВ» продовжують творити та радувати нас концертами, хоча наразі їх жанр це не той панк кінця 80-х. Потужні хвилі панк-культури не пройшли непоміченими і вплинули на величезну кількість Українських гуртів та музикантів, які ввібрали у свою творчість елементи панківської музики або філософії. Наприклад, це такі украбільні команди як «Ot vinta» чи «Mad Heads XL». Це і «Карпа» і «Тартак», «Гуцул Каліпсо», «Димна суміш». А одні лише «ТіК» Віктора Бронюка з Вінниці чого варті! Отже для мене особисто і для Вас, шановні читачі, сподіваюся теж слова «Punk’s Not Dead» це не питання, а саме ствердження! Усе змінюється та трансформується, але найкраще залишається завжди і це, в тому числі, про наш старий-добрий панк.

Рок радіо та Костянтин Конохович для Вас!