17 грудня 2018 року

Фестиваль, який потрібен!

Листопад.12.2018
Фестиваль, який потрібен!

Вітання усім фанатам важкої музики!

Цю статтю я назву «Фестиваль який потрібен» і так це буде розповідь про один з регулярних рок-фестивалів, який проходить в Україні. Назва фестивалю – «Голосіївська Криївка» і сьогодні у нас про нього. Цей фест проходить у Києві і відбувається з 2015 року. Я особисто був на ньому гостем пару разів і звісно розповім пізніше про власні враження та емоції від його відвідування.

Набагато більше цікавої інформації про історію фестивалю, його заснування  та діяльність для Рок Радіо зміг надати один з засновників та організаторів – Руслан Андрійко, за що ми йому дуже вдячні.

Він є головою організаційного комітету Голосіївської Криївки, тому чимало інформації у цій статті як раз з інтерв’ю, яке було надано нашій радіостанції. Забігаючи наперед – головна відмінність даного фесту від інших, це саме патріотизм та патріотичне виховання. Адже чимало фестивалів України (а насправді майже усі) не несуть у собі якоїсь ідеї. Їх мета це просто подарувати гостям розвагу від музики та шоу. Це не про Голосіївську Криївку – тут рок, це один з приводів поговорити та згадати про більш важливі речі. Про нашу історію: Київську Русь, козацтво, боротьбу за незалежність після Першої світової війни, УПА і ще багато іншого.

Як усе починалося?

2015 рік – після Революції гідності та початку російської агресії… Фест виник бо у ньому була ПОТРЕБА – це як потреба у патріотичному фестивалі у столиці. Це потреба мати захід на якому можна згадати тих, хто зараз у окопах заради того, щоб інші (у тому числі гості фестивалю) могли жити своїм мирним життям – ростити дітей, ходити на роботу, слухати рок.  Так, про такі важливі речі варто час від часу нагадувати. Нам здається що війна десь далеко, за суєтою ми не бачимо або просто звикаємо. Також ще одна мета фесту це культурна та інформаційна експансія у ті регіони країни, де у цьому є потреба. Я зараз приведу у приклад рідний Київ – я тут народився і виріс. Повірте – Київ досить патріотичне місто, єдина проблемка – з киянами у цьому плані ніколи не працювали. Я не кажу про пропаганду, я кажу про альтернативні точки зору на нашу історію та багато речей. Я кажу про інформацію. Зроблю приклад, щоб було трохи ясніше – якщо мешканцю Івано-Франківська не треба пояснювати що УПА боролася за волю України, а червона армія це такий самих окупант як і армія Гітлера, то з багатьма іншими містами та регіонами, у тому числі Києвом, ситуація інакша. І це не від браку любові до Батьківщини, а скоріше від недостатності інформації. Міфи про наше минуле які живуть у суспільстві виникають від браку інформації! Тому потреба створення «Глосіївської Криївки» була і є. А формою був обраний формат саме рок-фестивалю на відкритому повітрі.

Для тих хто буває у Києві, чи живе тут чи планує приїхати. Є тут таке місце – Голосіївський парк імені Максима Рильського. Рильський був поетом, публіцистом, громадським діячем. Цей парк – справжній невеликий шматочок лісу у місті з озерами, стежками та білками – простіше кажучи місце де є природа і що дуже важливо, сюди зовсім легко та швидко можна добратися. І тут варто подякувати Юлії Хливнюк – ідея фесту була від початку її, і саме вона показала майбутнім організаторам ідеальне місце у цьому парку. Це велика галявина на якій можна розмістити навіть декілька сцен! Після вирішення усіх фінансових та організаційних моментів саме тут відбувся у 2015 фестиваль вперше. 15-16 серпня. На найпершому фесті виступали такі гурти, як «Тінь Сонця», «Веремій», «Колір Ночі», «Грані», «Вертеп», «Восьмий день», «Теорія простору», «Шпилясті кобзарі», «Хорея козацька» та ще багато інших. Виходиш з метро «Голосіївська» – 5 хвилин і ти на місці! Кожного року кожний окремий фестиваль «Голосіївська Криївка» носить і якусь благодійну ціль. На найпершому фестивалі це були сітки! Так, маскувальні сітки, які завжди потрібні у армії, а у 2015 році вони були надзвичайно потрібні! Тому крім відпочинку та музики тут можна було взяти участь і у плітінні маскувальних сіток та навчитися цьому ремеслу. Це зовсім не складно – я особисто пробував.

У 2016 відбувається друга Голосіївська Криївка. До речі з приводу назви. «Криївка» – це військово-оборонна та господарська споруда Української Повстанської Армії розташована під землею. Наскільки історично вірно така назва для рок-фестивалю у Києві? Так от УПА це не лише Карпати і Волинь як чомусь звикли думати. Командування УПА-північ і УПА-Схід діяли на Київщині, а загалом діяльність патріотів у ті часи досягала навіть Кубані. Це невеличкий відступ. У 2016 Криївка проходить 1-2 жовтня і збирає такі гурти як «GO-A», «Рутенія», «Хорея Козацька», «Друже музико», «Полікарп», «Вій», «Залізний хрест», «Веремій», «Фліт», «Заточка». Чимало фолк-рок-формацій. Цей фест був одним з найбільш відвідуваних. Крім рок-виконавців додалася мистецька сцена, на якій можна було послухати книжки та виступи сучасних діячів. Був і майданчик для дітей та навіть нічні кінопокази! Фест почав обростати ідеями, які реалізовувалися, та фанатами. Благодійна мета цього фестивалю була допомога пораненому бійцю Ільченко Артему, який підірвався на розтяжці під час боїв під Авдіївкою. Нажаль під час проведення цього фестивалю прийшла звістка з фронту про загибель Мирослава Мисли, Ім’я якого тепер носить фестиваль. Він був з 93-ї ОМБР «Холодний Яр» і багато хто з його друзів почув цю звістку знаходячись на фестивалі. Вони подбали про пам’ять бійця, який поліг за Україну додавши його ім’я фестивалю та пізніше доклавши зусиль для встановлення його пам’ятника у Києві, на вулиці Смоленській, що на Шулявській.

У 2017 Голосіївська Криївка, що тривала 2 дні – 30 вересня і 1 жовтня була першою на якій мені вдалося побувати особисто. Найцікавіше, до 2017 року я не знав взагалі, що проводиться такий фест у моєму місті. Зараз навіть не згадаю і звідки дізнався. Здається було так – я у фейсбук підписаний на велику кількість гуртів, у тому числі на корифеїв Українського «блеку» – гурт Nokturnal Mortum. І там побачив об’яву, їх виступу на фестивалі. Рішення було прийнято майже миттєво – зібрати друзів та рушати туди. Рок музика, запах лісу та їжі, зробленої на вогні. Була невелика сцена на якій читалися лекції або книжки. Тут можна було зустріти чимало письменників сучасності, наприклад Андрій Кокотюха одна з його книжок, «Червоний» нещодавно була екранізована. Був тут і тир, у якому можна було вистрілити кілька набоїв у нажаль портрет одного кремлівського карлика.

Тут були і митці зі своїми роботами – книжки, одяг, іграшки, фігурки та багато іншого! А от з музичного боку тут були такі гурти як «Streetlights band» , Борщ, Гуцул Каліпсо, Inferno, Nokturnal Mortum в один день. І «B&B Project», Іванка Чернівська, Широкий Лан і Тінь Сонця у другий день. Не вся музика була саме роком – частина гуртів представляла фолк! Причому чим ближче ніч тим важча музика грає на сцені. Тому перший день закінчився епічним виступом Nokturnal Mortum. До них на сцені були панки – гурт «Борщ» на який я не міг не потрапити! Спочатку було просто підспівування пісень, потім стало ще веселіше, коли організатори фестивалю вирішили заодно влаштувати і слем! Погодка була не дуже тепла – от і зігрілися. Під кінець другого дня хедлайнерами були звісно Тінь Сонця, які під кінець на заявку публіки зіграли гімн ОУН. Благодійною метою цього фестивалю був збір коштів на обладнання для реабілітації воїнів АТО. Ще один момент – кожного з виконавців просили на БІС!

2018. І на цій я з друзями теж був! 8-9 Вересня було досить тепло, але нажаль трохи мокро – накрапав дощ, хоча справжніх фанатів рок-музики та гарної компанії така фігня не зупинить! Учасників та гостей було чимало, але про усе по-порядку. До літературної та головної сцени додалася невеличка сцена для хорів! Тут були виступи спортсменів як дітлахів так і дорослих. Був виступ стронгменів та Василя Вірастюка. А митці, крім запропонувати свої роботи, тепер могли і чогось Вас навчити, наприклад грати у старовинні настільні ігри або навіть танцювати! Цього разу благодійною метою був збір коштів на реабілітацію пораненого бійця АТО Сандро Картвелішвілі. Серед музикантів були як старі знайомі з минулих років, так і нові обличчя. На виступ гурту Борщ, які закривали 1-й день зібралося набагато більше народу ніж у 2017. “Воїнів волі” на біс дали хлопці з Колір Ночі! А з нових облич для «Голосіївської криївки», але зовсім не для української сцени стали гурти: «Mad Heads UA», «Сокира Перуна», «Khors» від харківської школи блек-металу, гурти «ФРАМ», «Юркеш», симфометалісти «I miss My death», Святослав Бойко з Широкого Лану та Стари Ольса з Білорусі. Останні співали справжню середньовічну музику, розповідаючи перед кожною піснею її історію. Перший день останніми виступали спочатку «Mad Heads UA» з рок-версіями українських народних пісень, а після них «Юркеш» на виступ яких хтось притянгнув невеликого дирижабля з папье-маше і написом «Юркеш». Алюзія до пісні гурту «Капітан Дирижабля». Другого дня було важче. Важкий фінал від Khors та Сокири Перуна. Фанатів цих 2-х гуртів підтягнулося чимало. Кричати гурту Khors на біс у мене уже не було можливості – горло зірвав. Свою епічну пісню «Мій козацький шлях» музиканти присвятили Мирославу Мислі. І звісно ж Сокира перуна яка виконала свої пісні більш ранніх альбомів, як «герої моєї раси», так і хіти останнього альбому «Дорога в АТО», присвяченого війні, що почалася у 2014.

Забув розповісти ще кілька цікавих моментів про фестиваль. Крім можливості побувати на виступі гуртів, на яких раніше не бував він дозволив зробити відкриття. Чули фразу «талановита людина талановита у всьому»? Так от, де б ви ще могли спробувати куліш від Святослава Бойко, фронтмена гурту Широкий Лан?

А тут можна! Взагалі, можливість спробувати цю козацьку страву це один  з найкращих моментів фестивалю. Ще з величезних плюсів – можливість поспілкуватися з музикантами та зробити кілька фото. Я поспілкувався з чималою кількістю гостей фестивалю також – в основному це кияни, але була і група любителів року, яка приїхала з Дніпра. Тут були гості з Англії, Німеччини, Іспанії, Швеції та Латвії! Ще кілька слів про просвітницьку діяльність фестивалю – тут можна було побачити чимало інформаційних стендів з історії боротьби України як сто років тому, у часи УНР, так і зараз. Фото війни. У 2016 фестиваль Голосіївська Криївка вперше отримав фінансування від КМДА і одразу зайняв трете місце серед культурних заходів міста. Також один з напрямків просвітницької діяльності є пропаганда здорового способу життя . Взагалі фестиваль безалкогольний.

Ось такий він – рок-фестиваль Голосіївська Криївка, фестиваль, що проходить у столиці, фестиваль що дає нам якісний рок, та нагадує про реально важливі речі. Ще раз хочу подякувати за організацію чудового заходу усіх організаторів, музикантів та гостей звісно. Руслан Андрійко просив окремо відмітити вклад у голосіївську криївку Лідії Ушій (об’єднання українок «Яворина»), яка була справжнім мотором фестивалю, найтяжча робота з організації була саме на ній. А що ж буде далі? Зараз зареєстрована громадська організація та подаються проекти на міністерство молоді та спорту, а значить будуть і нові фестивалі. Фестиваль «Шабля» у Батурині, «Карпатська Україна» на Закарпатті. Фестиваль «Базар» у Житомирі і Гальчевський фест у Хмельницькому. На них можна буде зустріти і Тінь Сонця та гурти Телері, Варйон та багатьох інших. Звісно знову проводитиметься і голосіївська криївка у Києві. Фестиваль, який повторюся, потрібен!

Це Рок Радіо та Костянтин Конохович! До наступних зустрічей.